Л. Рисухін: «На шляху впровадження світових стандартів ринку інжинірингових послуг»

25.01.2017

Одним з головних напрямків роботи Гільдії інженерів технічного нагляду у 2016 році стала робота з відпрацювання досвіду та процедур виконання делегованих Мінрегіоном повноважень щодо професійної атестації відповідальних виконавців робіт.

Гільдією забезпечено ефективну діяльність Атестаційно-будівельної комісії. Протягом року розглянуто понад 1100 справ про видачу кваліфікаційних сертифікатів, вдосконалено роботу екзаменаційної комісії, запроваджено систему «зворотнього зв’язку», тощо.

Вдосконалено питання обліку діючих сертифікатів. За пропозицією, та безпосередньої участі фахівців Гільдії, Мінрегіоном оновлено форму Державного реєстру атестованих осіб. Завершено процедуру обміну строкових сертифікатів на безстрокові, і станом на початок 2017 року ми маємо 6053 фахівця, які мають сертифікат інженера технічного нагляду відповідної кваліфікації.

Започатковано фактичне застосування Стандартів професійної діяльності членів Гільдії. Насамперед: впроваджено процедуру реалізації Стандарту 3 стосовно страхування відповідальності перед третіми особами при професійній діяльності інженера технічного нагляду. Це значно підвищує конкурентоздатність та привабливість для замовників співпрацювати саме з членами Гільдії.

З поточного року запроваджується система самоконтролю членів Гільдії, кожному з яких запропоновано надати добровільний звіт інженера технічного нагляду про виконання Стандартів професійної діяльності.

Серед інших напрямків роботи – це безумовно зміцнення внутрішніх організаційних засад діяльності Гільдії, як професійної саморегулівної організації, а також реалізація такої важливої складової діяльності, як сприяння членам Гільдії у професійній діяльності.

На жаль, на тлі достатньо помітних загальних кроків держави з реформування засад будівельної галузі, залишається ще багато питань, які потребують осучаснення та вдосконалення. Наприклад, сьогодні завдяки спільній цілеспрямованій роботі Мінрегіону та саморегулівних організацій, ринок послуг з технічного нагляду достатньо насичений кваліфікованими спеціалістами.

У той же час у професійному середовищі все частіше виникають дискусії про необхідність забезпечення справедливої конкуренції відповідальних виконавців робіт. Але така конкуренція принципово не можлива в умовах, коли інженер технічного нагляду є найманим працівником Замовника, і ми готові надати певні пропозиції з цього питання.

Крім того, прийшов час переглянути застарілі підходи до визначення витрат на здійснення технічного нагляду за будівництвом. Сьогодні це питання регулюється, зокрема з урахуванням листа Держкомітету з будівництва, архітектури та житлової політики № 717-1010 від 04.10.2000 і відповідного ДБН, норми якого є обов’язковими для об’єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Але в ринкових умовах, коли в державі запроваджено сучасні підвищені вимоги до професійної атестації відповідальних виконавців робіт, коли введено персоніфіковану відповідальність інженера технічного нагляду, коли на державному рівні впроваджуються принципи контролю якості робіт у будівництві з урахуванням досвіду Міжнародної федерації інженерів-консультантів FIDIC, - прийшов час визнати, що витрати на послуги з фахового, незалежного та відповідального технічного нагляду за будівництвом коштують безумовно більше, ніж це було нормативно обмежено листом Держбуду ще у 2000-му (!) році.

Гільдією проводяться заходи з організації співпраці з органами архітектурно-будівельного контролю. Багато керівників відокремлених підрозділів залучені до складу громадських рад обласних управлінь ДАБІ.

Наразі Гільдія звернулась до органів місцевого самоврядування, яким від ДАБІ делеговані певні повноваження, з пропозицією про сприяння та взаємодію.

Гільдія є учасником об’єднувальних процесів у професійному середовищі, активно взаємодіє з іншими саморегулівними організаціями: Асоціацією архітекторів, Гільдією проектувальників, з Міжнародною Гільдією інженерів-консультантів (МГІК), яка є асоційованим членом FIDIC.

Інституційне посилення саморегулівних організацій та їх вплив на процеси реформування будівельної галузі є запорукою створення сучасних засад регулювання ринку інжинірингових послуг – який передбачає, серед іншого, розмежування повноважень замовника та його представника, що відповідає за технічний нагляд.

Назад в раздел